Як українські військові відвоювали Широкине: хроніка подій

24 лютого 2016 населений пункт Широкине повністю перейшов під контроль української армії. За декілька днів до того терористи залишили село, замінувавши його територію. Територію, яка декілька разів переходила під контроль терористів «ДНР», а потім знову поверталася до України.

До війни Широкине мало курортну інфраструктуру – санаторії, дитячі табори, бази відпочинку. У селищі був власний пивзавод і меблевий цех. Там налічувалося близько 700 будинків та 1800 місцевих жителів.

Якщо п’ять хвилин бою протримаєтеся, ви герої: історія українського бійця про події на передовій – читайте у попередньому випуску відеоблогу

Це селище знаходиться за 20 кілометрів на схід від Маріуполя в низині. А у 2015 році висоту на західному кордоні Шикориного зайняли наші військові. Її назвали «Маяком» на честь дитячого оздоровчого табору, який там розміщується.

Історія протистоянь за Широкине

У вересні 2014 розпочалися обстріли населеного пункту. 17 жовтня в Широкине увійшла російська бронетехніка, а на північ від села в напрямку Новоазовськ-Маріуполь – угрупування терористів.

До лютого 2015 року селище перебувало під контролем бойовиків «ДНР», але формально вважалося «нейтральною територією». Офіційно на той час Широкіне не перебувало ні під чиїм контролем – ні України, ні терористів.

10 лютого 2015 року розпочався наступ сил АТО у районі Маріуполя. Тоді тривали бої за Дебальцеве та район Донецького аеропорту, новий термінал вже було захоплено. Рішення висунутись в сторону Новоазовська було необхідним, щоб відтягнути на себе частину угрупування терористів з Дебальцевого.

Бої за Широкине
Бої за Широкине

11 лютого українські військові закріпилися на західних околицях Широкиного, а з Павлополя, Комінтернового і Саханки їм довелося відійти. Той український наступ зупинився на західних околицях Широкиного, по дорозі куди було звільнено такі населені пункти як: Піонерське, Сопине і Бердянське.

Декілька днів тривало протистояння, а з 14-15 лютого настав режим припинення вогню, який протривав лишень декілька годин. Незабаром наступальна операція у Широкиному завершилася, після чого бої там стали позиційними.

Читайте також: Розуміли, що бої можуть стати останніми: Гордійчук розповів про спецоперацію на Савур-Могилі

До 25 лютого 2015 року крупні артилерійські обстріли з боку Росії значно скоротилися і терористи вели обстріли здебільшого зі стрілецької зброї та мінометів.

Результатом операції стало розширення зони впливу та зайняття важливої висоти, створення декількох ліні оборони в секторі «М». Наступ відсунув лінію фронту від Маріуполя на кілька кілометри в східному напрямку.

На початку липня 2015 року терористи покинули Широкине. Очільник донецьких терористів Захарченко тоді сказав, що це нібито акт доброї волі.

Українські військові  повернули Широкине
Українські військові повернули Широкине

Окрім самого Широкиного, українська армія поступово захопила висоти зліва від нього і взяла під вогневий контроль основні шляхи підвозу до населених пунктів: Саханка, Ленінське, Дзержинське та Комінтернове.

Це дозволило військовим сильно ускладнити життя ворогу, а його бажання вибити нас з цих висот та з самого Широкиного призвели до постійних і жорстоких протистоянь, які так і лишалися марними для бойовиків.

Читайте також: Три роки від теракту під Верховною Радою: що змінили трагічні події

Згідно з Мінською угодою від 20 вересня 2014 року, ділянка Азовського узбережжя між Маріуполем і Новоазовськом, на якій розташоване Широкине потрапила до так званої «демілітаризованої зони». Але бої за Широкине продовжувалися і після підписання мінських домовленостей.

9 квітня 2015 року в ОБСЄ заявили про необхідність демілітаризації села, 15 квітня аналогічна пропозиція була озвучена переговорною групою в Мінську. Але проти цього одразу виступили жителі Маріуполя.

Представники ОБСЄ відвідали Широкине
Представники ОБСЄ відвідали Широкине

20 квітня 2015 року місія ОБСЄ запровадила контроль Широкиного, але протягом першого ж тижня їх обстріляли бойовики.

Обстріли українських військових продовжувалися регулярно. На початок червня 2015 року в селі лишилося всього близько 20 осіб постійного населення. 28 червня 2015 року спостерігачі місії ОБСЄ на Донбасі констатували, що в Широкиному більше ніхто не живе.

Зараз лінія фортифікації російських гібридних сил починається за кількасот метрів від околиць. Цивільних у селищі немає, там живуть лише військові.

Наразі Широкине – це селище-привид, де немає уцілілих будівель, тут ніхто не живе, але обстріли, в тому числі з важкої артилерії, продовжуються. Це руїни, які наповнені нерозірваними снарядами.

Так виглядає Широкине зараз
Так виглядає Широкине зараз

Більшість боїв цієї війни відбувалися у полях, але Широкине тривалий час було розділено лінією фронту навпіл. В результаті його перетворили на одне з улюблених місць для військових фотографів.

Його сюрреалістичний пейзаж став однією з найпопулярніших ілюстрацій цієї війни. Але з багатьох годин відзнятого тут матеріалу найбільше зачіпає діалог, знятий Саймоном Остовським в 2015 році для Vice News.

Матеріал про Широкине: відео Vice News

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *