Лібертаріанство і його основні течії

Представник глави держави у Верховній Раді Руслан Стефанчук заявив, що в основі ідеології партії «Слуга народу» лежатиме ідеологія лібертаріанства. Спробуємо коротко розібрати лібертаріанство та основні його течії.

Загальною ідеєю лібертаріанства є індивідуальна свобода, недоторканість приватної власності та невтручання держави в економіку і життя людей. Лібертаріанство є логічним розвитком ідей лібералізму, остаточно сформульованих в ХІХ столітті, які походять з політичної філософії Джона Локка.

В ХХ столітті лібералізм набув дещо іншого значення, що призвело до появи нового «лібертарного» дискурсу.

1.Класичний лібералізм

Класичні ліберали виступають за «мінімальну» державу, яка обмежиться обороною, підтримкою правопорядку та інфраструктури, низькими податками, відсутністю втручання в економіку, максимальними економічними і політичними свободами громадян.

2.Мінархізм

На відміну від класичного лібералізму, метою мінархізму є створення по-справжньому «мінімальної» держави. Функції держави при мінархізм мають обмежуватися лише трьома сферами: армією, поліцією і судовою системою. Відмінністю від класичного лібералізму є те, що мінархізм цілком може бути реалізований при будь-якому іншому режимі. Головною умовою є лише обмеження держави функціями підтримки правопорядку і захисту базових прав громадян.

3.Анархо-капіталізм

В анархо-капіталізмі все повинно належати приватним особам і бути чиєюсь власністю. Мюррей Ротбард в книзі «До нової свободи: Лібертаріанський маніфест» докладно описує те, як на його думку повинно бути влаштовано подібне суспільство, включаючи приватну судову систему, дороги, вулиці, поліцію, армію і т.д. Одним з ключових моментів, який, на думку Ротбарда, повинен підтримувати функціонування даної системи є Принцип ненападу (NAP), що має на увазі заборону на ініціацію насильства проти людини або його власності з боку будь-якого іншого людини або організації.

4.Контрактні юрисдикції

В основі контрактних юрисдикцій (КЮ) лежить ідея приватних корпорацій, які мають надавати страхові, правоохоронні, судові, охоронні та будь-які інші послуги для будь-якої людини, кооперативу або організації, працюючи за аналогією з мобільними та Інтернет провайдерами. Людина може підписувати договори з будь-якими юрисдикціями, готовими її прийняти, зобов’язуючись виконувати зазначені в договорах правила і приймаючи на себе відповідальність за їх порушення. Таким чином може існувати необмежена кількість приватних організацій (КЮ) з власними принципами, правилами і законами, які на добровільній основі обслуговують своїх громадян, виконуючи всі ті функції, які раніше брала на себе держава. Міжнародна політика, в свою чергу, замінюється договірними відносинами між різними КЮ, котрі укладають різного роду торгові і військові угоди, альянси та ін.

5.Агоризм

Агоризм відноситься скоріше до стратегії, ніж до ідеології. Ідеологічно агористи дотримуються тих же самих принципів, що й усі інші лібертаріанці – добровільного обміну, вільного ринку і невтручання держави в приватне життя і економіку. Але, згідно агоризму, побудову такого суспільства неможливо досягти демократичними та іншими політичними шляхами, які вимагають інтеграції з існуючою державною системою.

Агористи вважають за необхідне створення і поширення методів «контрекономіки», тобто ринкової діяльності, що ведеться в обхід існуючого законодавства. Робота чорних ринків і тіньової економіки всіляко вітається, так само як і відхід від оподаткування та обхід різних законодавчих норм, які обмежують вільний ведення бізнесу. Об’єднання всіх людей, які працюють на сірих і чорних ринках, лібертаріанською ідеологією має дати можливість ефективно протистояти натиску держави, дозволяючи повністю виключити його з усіх сфер людської діяльності. Кінцевим етапом перетворення суспільства агористи вважають появу «агор», що складаються з тіньового бізнесу і які будуть здатні протистояти насильству з боку держави.

6.Крипто-анархія

Крипто-анархія теж відноситься більше до стратегії, ніж до ідеології. Рух з’явився на зорі становлення Інтернету, і основною його ідеєю є захист особистої інформації від будь-яких посягань з боку третіх осіб і, в першу чергу, держави. Криптоанархія є частиною лібертаріанської ідеології, оскільки захищає вільний ринок і умови для анонімної торгівлі та обміну інформацією, які не можуть бути обмежені державною владою. Торренти, анонімні чати, електронні гроші, анонімайзери, даркнет і криптовалюта – все це створює нові можливості для обходу будь-яких державних регуляцій. Також криптоанархісти вітають створення віртуальних держав, які в майбутньому можуть послужити основою для появи повноцінних контрактних юрисдикцій і приватних екстериторіальних держав.

7.Фузіонізм

Фузіонізм є консервативною течією лібертаріанства. Як і класичний лібералізм, вона скоріше вказує напрямок руху, чим має якісь конкретні відмінні риси. Фузіонізм є реакцією на сучасну соціальну демократію, виступає за традиційні сімейні цінності, мінімальне втручання держави в життя людей, вільний ринок, низькі податки, засуджує міграцію і позитивну дискримінацію на користь меншин. Лібертаріанські консерватори в своїй більшості є християнами. В зв’язку з цим існує таке явище як християнське либертаріанство, яке говорить, що основні ідеологічні постулати християнства і лібертаріанства не суперечать один одному.

Сергій Чаплигін

для ІНФОРМАТОРа

загрузка…